сон

I сну, ч.

1) Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. || Те саме, що спання. || Те саме, що сплячка 1). || спец. Стан рослини, за якого відбувається зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури. || Зимове завмирання рослин.

••

Зі (до) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння.

Крізь (че́рез) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись.

Гіпнопеди́чний сон — психофізіологічний стан спокою організму, під час якого в пам'ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація.

Вибива́тися зі сну — переставати нормально спати.

Відганя́ти сон — не давати заснути.

Нена́че крізь сон (уві́ сні) ба́чити (чу́ти і т. ін.) — неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.).

Перебива́ти сон — невчасно будити.

Пе́рший сон — час безпосередньо після засинання.

2) Те, що сниться; сновидіння. || перен. Те, про що мріє людина; мрія. || перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; прот. дійсність.

••

Золоти́й сон — а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди; б) мрія про щастя, радість.

Приє́мних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч.

Як страшни́й сон — про щось гнітюче, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.

Сон-дрімо́та фольк. — неміцний сон.

II со́ну, ч.

Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками; сон-трава.

III со́на, ч.

Одиниця шкали гучності звуку.

IV со́на, ч.

1) Загальна назва різних ритміко-мелодичних формул народної музики в країнах Центр. Америки та Карибського басейну.

2) Кубинська пісня, що поєднує риси іспанського романсу з синкопованими ритмами негритянської музики.